Прогулянки біля моря (частина 3: Беляус, Чорноморське) PDF Печать E-mail
Оценка пользователей: / 11
ПлохоОтлично 
Добавил(а) Yuliya   
Вигляд на море з городища Беляус
Чолом тобі, синє, широкеє море!
Незглибна безодне, безмежний просторе,
Могутняя сило — чолом!
Дивлюсь я на тебе і не надивлюся,
Думками скоряюсь, душею молюся,
Співаю величний псалом.

Міцне, необорне!.. Ні грому, ні хмари
Не страшно тобі, не боїшся ти кари —
Само собі вищий закон.
Звабливе, розкішне!.. В тобі й раювання,
І мрія солодка, і втіха кохання,
І любий та лагідний сон.
Початок: Частина 1 частина 2

Прийшов я до тебе змарнілий та бідний,
Проте не чужий, але близький та рідний,
Тобі-бо віддавна я свій.
І ось я з тобою душею зливаюсь,
В просторі блакитнім на хвилях гойдаюсь,
Втопаю в безодні твоїй!..

Як ти — неосяжне, хитке, таємниче,
Як ти — чарівливе, як ти — бунтівниче,
Така ж і душа у співця;
Тому і до тебе вона так прихильна,
Що пут і кайданів не зносить — і вільна
Бурхає, як ти без кінця.

Микола Вороний

Лежимо, збираємось вже лягати спати, тут приходить смс від Тані (ДЯКУЮ за нього), що буде місячне затемнення. Відправили тата пошукати місяць (чи видно з бази). Місяць знайдено, йдемо дивитись затемнення.
Місячне затемнення
Після цього Ілля кожного вечора відправляв татка шукати місяць.

Оскільки вся сім’я приїхала на море, то, звичайно, багато часу проводили на пляжі і у воді
Ілля приїхав з надувним жилетом, але найбільше сподобалось плавати у зірочці (яку придбали випадково у Євпаторії, оскільки забули про жилет та пішли на пляж). Та так сподобалось що він її навіть на суші одягав
Ілля з зірочкою
А у воді це був просто незамінний атрибут
Ілля плаває у зірочці
Коли набридло просто гребти руками, знайшлось весло-лопатка
Ілля плаває з лопаткою у зірочці
Якщо зірочка натомилась, її викидало на берег хвилями, де був рятувальник-Ангеліна
Ілля у зірочці купається з Ангеліною

Хвилі на центральному пляжі Чорноморська
У компанії купатися та кидати-діставати лопатки можна було б цілий день
Ілля та Ангеліна у морі з лопатками

На ближчому до бази дно було кам’яне. Тому купатися було не дуже зручно
Кам’яний пляж
Але я тримала Іллю під животик, одягала капці і так "плавали". Одного разу вирішили "підпливти" до пірса, але там скінчився камінь і одразу стало глибше, ніж я можу стояти. Довелось швидко пропливтись з Іллею на руках. Більше таких подвигів не робила.
Біля лиману було цікаво гратися дітям та мілко, але дно таке не до вподоби
Лиман
То ж вибір - центральний пляж. Вранці та на початку нашого відпочинку було не багато людей
Море, вигляд з пляжу
але ближче до обіду все заповнювалось мурашками
Вигляд на центральний пляж Чорноморська вдень
У останній день море дало можливість пострибати на хвилях
Валік та Ілля ловлять хвилі
У воді можна знайти мушлі. Від них видніються тоненькі доріжки. Це краби-самітники (краб-отшельник) залишають сліди. Таня знайшла двох
Краб самітник на долоні
І яка ж фотосесія без антуража?
Краб самітник вилазить

Поруч з центральним пляжем розкинулись розкопки стародавнього городища Калос-Лимен
Руины укреплённого античного города на берегу нынешней бухты Узкой. Поселение Калос Лимен (греч. - "Прекрасная Гавань") было основано в период греческой колонизации Причерноморья около ІV в. до н.э. Вследствие постоянной военной угрозы со стороны скифов и сарматов город был значительно укреплён. Его окружала крепостная стена с четырехугольными башнями, а возле самой бухты находилась 16-метровая многобашенная цитадель, напоминающая по форме пирамиду. В подвалах хранились запасы пищи на случай осады, а на верхних этажах размещался командный пункт и были установлены метательные орудия, сооружение также служило маяком. Перейдя несколько раз из рук в руки греков, скифов и римлян, I в. н. э город пал под ударами сарматов. Сейчас это территория историко-археологического заповедника "Калос Лимен". Археологи открыли фундамент цитадели (на нём в установлен современный маяк) и множества других зданий.
Руїни Калос-Лимен

А ще у Чорноморську працюють люди, які з дерев’яних залишків роблять красу
Музей дерев’яної скульптури

Ілля за столиком у музеї дерев’яної скульптури

Ілля та Ангеліна у музеї дерев’яної скульптури

Наша дорога ще не пролягала на південний схід від Чорноморська.
Карта Беляус
Беляус – 10 километровая коса чистейшего песчаного пляжа, вдоль которого с одной стороны тянется полоса деревьев и кустарников, которые защищают своей тенью припаркованные рядом автомобили, а с другой – прозрачное, как стекло, бирюзово-синее море, образующее песчаные отмели и лагуны, как на заграничных экзотических курортах. Многих людей покоряет чистота и прозрачность моря. Вода в море достаточно хорошо прогревается, но иногда из-за смены течений вода может быть холодной, но это бывает редко и ненадолго. Во время шторма вода остается такой же чистой и прозрачной, потому как в песке нет глины, как, например, на пляжах Евпатории.

Пляж немноголюден, за это его любят большинство отдыхающих. Даже в самый пик сезона, на Беляусе найдется достаточно свободного песчаного пространства для всех желающих погреться под ласковыми лучами летнего солнышка. На Беляус приезжают не только отдыхающие в ближайших населенных пунктах на денек, но и люди, разбивающие палатки прямо у пляжа. Причем отдыхают с детьми разного возраста.

Спочатку розвідували косу. З однієї сторони море
Море з коси Беляус
А з другої озеро Донузлав, де залишки кораблів (чи барж чи ще чогось) нагадують про мореплавання
Оз. Донузлав, вигляд з коси Беляус. Потоплені баржі
Укреплённое греческое поселение Беляус возникло здесь во второй пол. IV в. до н.э. Главным фортификационным элементом была мощная многоэтажная каменная башня, впечатляющие руины которой сохранились до наших дней. После нескольких скифских нападений основание башни укрепили дополнительным противотаранным поясом. Сложенный из громадных блоков пояс имел высоту около 5 м и придавал сооружению вид пирамиды. Внутри башни сохранились колодец, а также большая зерновая яма с остатками пшеницы, проса и ржи. Кроме того, обнаружены фундаменты хозяйственных, жилых и культовых комплексов, в частности святилище, посвященное культу дельфина, которое не имеет аналогов в Северном Причерноморье. В позднеантичные времена поселение здесь жили скифы, затем, до X в., - хазары.
Камінь Беляус

Беляус, стародавнє городище
У Беляусі давно не мешкають люди, але місцевих жителів досхочу, вони стрибають у різні боки при наближенні когось
Житель городища Беляус
Бути біля моря і не скупатися, такого не може бути. Спуск
Валік та Ілля спускаються до моря
Кажуть, що пісок на мисі золотий. Він дійсно блищить, приємний на дотик, такого я більше ніде не бачила.
Пісок на Беляусі, вигляд на Мирний
Фотографують з різних ракурсів
Таня-фотограф
Руїни на заході ще більш приваблюють
Городище Беляус на заході
Гадаю у стародавні часи каміння лежало більш щільно, але зараз можна крізь нього подивитись на море
Вигляд на море з городища Беляус

А на базі були свята. До нашого приїзду 4 роки виповнилось Сашуні
ДН Саші
А потім і Леся стала на рік старшою
ДН Лесі
Гостинці для діток
Грибочки з яєць та помідорів
А от пирогом і дорослі ласують
Льоня їсть

Ритуал ранкової кави і у Криму не порушувався
Валік п’є каву на базі
Захід сонця з бази не видно, але не небо після заходу
Захід сонця, вигляд з бази
По дорозі додому зустріли пожежників, які клеїли бігборд (цікава у них робота). Добре, хоч той був про небезпеку пожеш, а не якась реклама
Пожежники клеять бігборд

Крим відомий степами
Степ. Беляус.
виноградниками
Виноградники в Криму
маками
Мак, вигляд зблизька

Півострів, я із задоволенням до тебе повернусь!





Описи місць взято з doroga.ua та zagar.net.ua
 

Реклама

Реклама

Баннер

Погода

GISMETEO: Погода по г.Киев

Случайное изображение

IMG_9287.jpg

Гости

Flag Counter