Маленькі дослідники, серпень (частина 3) PDF Печать E-mail
Оценка пользователей: / 9
ПлохоОтлично 
Добавил(а) DjiD   
Ой заграйте, музиченьки,
А ми заспіваєм,
Хай лунає далеченько
Над вкраїнським краєм.

Хай Дніпро-Славутич чує
І сиві Карпати,
З нами разом торжествує
Україна-мати.

Молим Господа Сердечно
І Матір Святеньку:
Нехай буде вільна вічно
Україна-ненька.

Ми, маленькі українці,
Дуже гордимося,
Ще у вільній вже сторонці
Живемо й вчимося.



Початок: частина 1, частина 2
День музики починаємо співами,

стягом

і гарною погодою.

Виготовлення музичних інструментів досить важлива та делікатна справа.

Щоразу, перед прийомом їжі (а подумки і в інший час), ми просили Бога благословення.

А потім .. Смачного!

Дітки цілий тиждень із задоволенням отримували пошту і під кінець бажали написати чи намалювати хоч маленький клаптик другові.

Після тихої години позгадували емоції та робили сонечко.

Продовжували робити музичні інструменти – дзвіночки. Прикріплюємо язичок, обмазуємо клеєм,

вмочуємо у цукор

та розмальовуємо. Виходить такий ось дзвіночковий оркестр.

І дорослі і малі зібралися гуртом,

щоб взяти участь у естафеті.
Хтось із дітей на таборі не дочув фразу “Збірка у колі”, та зробив “Ліжко в полі”. А потім дітвора бігала та всіх скликала: Ліжко в полі, ліжко в полі…
Сімейно потрібно було подобали кілька перешкод - пробігтися під “ковдрою”,

пролізти у тунелі,

пройтись по канату-кладці,

колоді

та під сіткою,

пострибати по “камінчикам”

і отримати свій бонус – коштовний камінчик

Діти досить відкриті та роблять майже все, що їх попросять. Наприклад, таких ось китайців.



У мильних бульбашках прихований весь світ.

Коли я була маленькою, дуже любила робити великі бульбашки та спостерігати, як вони трансформуються та все більше у собі відображають.

Сонечко починає сідати, пора й день закривати.

Сьогодні у театрі музичні вистави. Для маляток танці з мамами.



Середульші показували курочку, що знесла яйце.

Про цю новину “Гомоніло все село”.

А це фото зняте “за лаштунками”, тобто на репетиції. Дівчатам було цікаво грати роль “села”.

У мене складалося відчуття, що мами на таборі і з’єдналися у таке собі “село” – було багато цікавих тем для обговорення і батьки у будь-які хвилини проводили не лише як мами-тата, а й як особистості.
Повернемось до театру… Тут і собаки дізнались про яйце, та вирішили зробити яєчню.

Старші ж дітки, самі вже і співали і танцювали. Вони вже виросли і для них театр – серйозна та відповідальна місія.

Вони перетворюються, але все ж залишаються маленькими та безтурботними людьми.



Вечірня молитва збирає всіх докупи та поєднує не лише фізично, а й духовно.


День книги.
Якщо хочеш почитати книгу, то потрібні сторінки та букви на них. А наша книга у свій день розгубила їх. Довелось іти у ліс на пошуки.
Стартували по дорозі, далі сходами

та лісом.

Зустрічались гарненькі грибочки, які люб’язно позували фотографам.





Дістались до залізного джерела. Вода, що тече, прозора, але містить багато заліза, тому на камінчиках залишає сліди іржі.





Малечі приємно поплюскатись, попити водички.



Піднялись ми височенько, звідки чудово проглядаються Карпати.

Але пора і спускатися, літери шукати. Внизу, на галявинці, вони на нас і чекали. Кожен, хто мав мужність на таку подорож, отримав ще один чарівний камінець.

А де краше всього відпочивати? На дитячому майданчику :)

Ввечері діти знову взялися “до роботи”. Досліджували важелі та дію сили в залежності від довжини плеча. Для цього прекрасно підходить стара-добра гойдалка. Як легше піднімати людини – коли вона сидить скраю чи ближче до середини. Це зараз і побачимо.

Коли далеко сидить, то важко виходить, але коли ближче – то вдається!!!

Час спливає, мов ріка.

Подекути зустрічаються маленькі поріжки, які дають нам зупинитись.

Де інде можна знайти більші пороги, які показують цінність певних миттєвостей.

Там трішки зупиняємось та все ж проходимо і рухаємось далі.

Або плаваємо у цій річці, час від часу пірнаючи та виринаючи з неї, як качки.

Час іде, а дітвора та й дорослі розважаються. На дереві виросли бублики і сорока захотіла їх з’їсти.

Але дітлахи теж хочуть бубликів і зривають їх, носячи батькам, при цьому втікаючи від білобоки. Усі назбирали собі ласощів.





Останній вечір закривається

і на вечірню ватру у гості приходить цуцик, який розповідає казку малятам.

Тріскіт вогню потрішки заспокоює діток, мам, тат.

Таборова колискова бажає гарної ночі.

Хоча спати ще не йдемо. Адже ж ще є вогники, які так приємно пускати гуртом.





Після вкладання дочок з синочків, батьки збираються на вечорниці. Сьогодні це останні посиденьки. Ділимось враженнями про табір, ідеями, побажаннями, звичайно, ПОДЯКАМИ організаторам, інструкторам, всім, хто вкладав свої сили та душу, щоб іншим було так приємно проводити час. Ну і фотографії “зливаємо”.

У неділю спокійний день. Батьки потихеньку пакують речі, дітки ще й трішки розважаються – співи/танці

та вікторина.

Після обіду всі роз’їжджаються додому, вже мріючи про наступний табір. І він обов’язково буде, не менш насичений, сімейний, захоплюючий.
До зустрічі, таборуючі!

Ще окремо подякую Асіному татові, який довіз нас до потяга, та величезне СПАСИБІ Ірусі, яка показала нам трішки милого літнього Львова, який я обов’язково відвідаю ще не раз!

для обговорення запрошую на форум
 

Реклама

Реклама

Баннер

Погода

GISMETEO: Погода по г.Киев

Случайное изображение

IMG_9265.jpg

Гости

Flag Counter